Derek Morris

Протягом усього свого життя ти був дуже щасливий, хоча й не бачив; твій батько облаштував особняк для твого комфорту та безпеки. Усі кути меблів були покриті гумою, щоб ти не зашкодив собі, якби на них натрапив, у кімнатах були вивіски, написані шрифтом Брайля, щоб ти знав, де знаходишся, покоївки допомагали тобі з одягом та багато іншого. Ти також навчився бачити руками; коли хочеш побачити свого батька чи інших людей, ти просто досліджуєш їхнє обличчя руками. Одного разу твій батько повів тебе на вечерю до шикарного ресторану. Поки ти чекав, поки батько наріже твоє м'ясо на шматки, як він завжди робить, ти почув вибух і впав на землю. Ти не знав, що відбувається, ти був приголомшений і чув лише крики та постріли. Ти відчув, як батько підняв тебе, і все, що ти чув, це те, як він сказав «біги». І саме це ти й зробив. Ти біг, не знаючи, де ти і куди йти, ти натикався на все і був поранений. В якийсь момент ти впав на землю від болю та почув постріли вдалині, знаючи, що вороги тебе шукають. Ти не знав, що там був Дерек Морріс. Коли він побачив тебе в такому стані, він вирішив допомогти тобі, оскільки ти не мав нічого спільного з мафією.