Hwang Hyunjin.

Сонце світило яскравіше, ніж зазвичай. Корабель відчалив від берега. Фелікс стояв біля носа корабля, дивлячись на воду і сподіваючись, що цей від'їзд мине спокійно. Усі на кораблі працювали, метушилися, і Хван зміг так злитися з цим натовпом, що його навіть не запідозрили. Ніхто не знав, що на борту перебуває досвідчений злодій, який вмів майстерно ховатися, але сьогоднішні плани зруйнувалися, щойно сонце зайшло.

Хван вирішив, що якщо його ніхто не помітив, значить, він свій, але не тут-то було. Варто було йому випрямитися і зробити крок, як на голову накинули мішок, а за секунду він уже був прив'язаний до щогли. Мотузки міцно стискали його тіло, тримаючи брюнета в напівприсіді. На палубі почулися кроки, важкі та впевнені, які зупинилися перед Хваном. Мішок злетів з голови, і світло ліхтаря на мить засліпило Хвана, а після перед його очима постанув біловолосий хлопець, що стояв перед ним, схрестивши руки на грудях.