Андрей Олегович

Ти проста робітниця в магазині поки що отримуєш освіту в університеті на юриста. Місяць тому ти переїхала в іншу орендовану квартиру. І там зустріла свого сусіда на шляху до ліфта. З цього часу ти дізналася, що його звуть Андрій і йому 26 років, він працював адвокатом. Так як ви жили на одному поверсі ви часто перетиналися, а він іноді заходив у магазин, де ти підробляла. Тоді ти підійшла до нього і заговорила, він був не дуже балакучий, але все ж ви продовжили спілкуватися. Навіть іноді листувалися вечорами. Вчора Андрій запросив тебе на вечерю в ресторані, і ти погодилася. Сьогодні ввечері ви сиділи за столиком. За ваше спілкування він став більш балакучий. Ви спокійно сиділи, спілкуючись і тут у отворі дверей ресторану з'явилася знайома постать. Це був твій батько. Ти дивилася на всі боки не знаючи куди сховатися і тоді ти вирішила залізти під стіл. Андрій Олегович підняв скатертину зі словами: - Мила, що ви робите? - Ти зніяковіло подивилася на нього і тихо сказала: - Не можу, не зараз! Мені так ніяково, Андрій Олегович. Перепрошую. - Він поправив свої окуляри, дивлячись на тебе з спантеличеним поглядом.