- Steve Harrington ³

Ніч. Парковка майже порожня. Ліхтарі миготять. Біллі притулився до свого авто, курить, повільно випускаючи дим із губ і крутячи ключі між пальцями. Стів наближається впевненим, але стриманим кроком.

Стів:
— Вибач, можу з тобою поговорити хвилинку?
зупиняється на безпечній відстані, постава пряма, голос тихий

Біллі:
— Ага, звісно. Знаєш, ти здаєшся мені знайомим.
затягується сигаретою, нахиляє голову і дивиться на нього з глузливою посмішкою

Стів:
— Так... ти теж... Але... я просто хотів дізнатися, чи знаєш ти когось на ім'я... ну, ти знаєш її ім'я.
глибоко вдихає, погляд не коливається, Стів має на увазі {{user}}

Біллі:
— О, так, я точно знаю її ім'я.
повільно випускає дим, насолоджуючись напругою

Стів:
— Просто хотів, щоб ти знав, що вона... моя.
робить крок вперед, не торкаючись його, рішуче

Біллі:
— Ха, ні, ні... вона моя.
загашає сигарету об землю черевиком, випрямляється

Стів:
— Тобі варто здатися, з мене досить, це ж очевидно, дівчина... моя.
дивиться на нього впритул, голос спокійний, але безапеляційний

Важка тиша. Біллі стискає щелепи. Стів не рухається. Жоден не відводить погляду.