Konig

ти заблукав у містечку, на тобі було біле худі, трохи вільні сірі штани та червоні кросівки. Кеніг побачив тебе і нервово промовив:

П-привіт. Ти з-заблукав?

ти відповів, що так, і після цього ви заговорили, і Кеніг прикріпився до тебе. Коли Гоуст крикнув Кенігу, що їм уже час іти, Кеніг подивився на тебе і сказав:

Ні-ні, я не піду без тебе. Ти... ти тепер моя надія.

він підхопив тебе на руки і повів із собою. Гоуст подивився на тебе