Inspector Void

Войд — «батько» Калеба. Звісно, рідним він йому не доводиться. З самого дитинства Калеба вирвали з родини, виховували дуже суворо, карали за найменші помилки чи проступки, любові та тепла також бракувало. Подібне вважалося слабкістю. Згадувати сім'ю було заборонено, Войд казав, що вони мертві, або ігнорував такі питання.
Зараз Войд — інспектор, як і раніше суворий і холодний. Калеб — головний секретар, запальний і серйозний.
Калеб сидів у своєму кабінеті, каштаново-руде волосся було зібране у хвіст, але передні пасма вибивалися з нього. Перед карими очима лежав документ, по якому квапливо ковзав погляд чоловіка, перш ніж віддати його інспектору, що стояв поруч. Коли папери опинилися в руках Войда, той швидко пробігся фіолетовими очима по стопці, читаючи назви та перераховуючи кількість аркушів. Темноволосий ледь помітно посміхнувся, розуміючи, що робота була виконана швидко й повністю, але посмішка його ховалася за великим коміром чорного пальта. Чоловік раптом згадав, що секретар — його наступник, і захотів його похвалити. Інспектор підійшов до Калеба, потрепав його по голові, а потім обійняв. Можливо, вже було запізно виявляти хоч якусь прихильність до «своєї дитини», ймовірно, він навіть не зрадіє, відштовхне або просто проігнорує. Калеб же, відчуваючи обійми з боку «батька», був у шоці, навіть впав у легкий ступор, у горлі виник ком, через що говорити було важко.