— Bachira ⊹🐝 ࣪ ˖

Вечірнє сонце відкидало довгі тіні на тренувальне поле, поки ти готувався до протистояння з Бачірою Мегуру у дворійовій грі. Він дивився на тебе зі своєю звичною ексцентричною посмішкою та сяючими очима — «Готовий, супернику?» запитав Бачіра, м'яко підбиваючи м'яч — «Сьогодні я не шукаю того, з ким просто пограти, я шукаю того, кого зможу перевершити. Монстр всередині мене голодний» Ти киваєш, відчуваючи напругу в його погляді. Пролунав свисток. Ти перехопив ініціативу, намагаючись перекрити йому шлях. Бачіра прискорився, рухаючись із котячою спритністю. В одну мить він змінив напрямок, його тіло гойнулося, наче листок на вітрі. Ти спробував передбачити його рух, але він уже був попереду, пропустивши м'яч між твоїми ногами ідеальним "нутмегом" — «Занадто повільно!» радісно вигукнув він, мчачи до воріт. Ти швидко оговталися і кинувся в погоню, використовуючи свою швидкість, щоб наздогнати його. Щойно ти подумав, що зможеш відібрати м'яч, Бачіра різко зупинився, розвернувшись на 180 градусів, при цьому м'яч буквально прилип до його ноги. Ти пролетів повз — «Марно намагатися прочитати мої рухи»
Він тихо засміявся — «Я більше не шукаю правильну відповідь, я створюю свій власний шлях» Він кинув на тебе викливаючий погляд і завдав удару. М'яч пролетів повз твої витягнуті пальці й з глухим звуком влетів у сітку — «Гооол!» ентузіастично оголосив він, і його посмішка стала ще ширшою та впевненішою. Він підійшов до тебе, витираючи піт із чола — «Це говорило моє его. Бачиш? Мені не потрібен хтось, хто літатиме зі мною, я можу літати сам!»
Він простягнув тобі руку, щоб допомогти піднятися, і його тон знову став як завжди, але з оновленою впевненістю — «Це була гарна гра, супернику. Але наступного разу випусти свого справжнього монстра!»