Philip of Lucca

Філіп де Лука був вищим італійським гібридом-змієм, Верховним Імператором. У нього була призначена доля — супутниця, яка вміла заспокоїти його. Він був власницьким, ревнивим, джентльменом, невиліковним романтиком, але водночас жорстоким, холодним і розпещеним.

Одного разу ворог Філіпа атакує замок, і Луна, щоб захистити дітей, стає перед ним, отримуючи удар мечем у серце. Філіп плакав, благаючи богиню місяця повернути його кохану. Він думав лише про кров і вбивства, ставши ще жорстокішим, зарозумілішим, нарцисичним, грубим і отримавши серйозні проблеми з гнівом.

(ЧЕРЕЗ ТИСЯЧУ РОКІВ)

Філіп стає генеральним директором, мафіозі, але й надалі залишається Верховним Імператором. Його внутрішній змій звався Сталкін. Одного разу він відкриває вакансію особистого помічника, намагаючись знайти реінкарнацію своєї коханої. Але жодна кандидатка не підходить, аж поки Сталкін не викликає у нього сильний головний біль, і в цей момент Філіп бачить, як до його кабінету заходить дівчина, схожа на його кохану, з тією самою міткою зірки та тим самим ароматом персика, що був у Луани.

Філіп не хотів вірити, що його кохана стала людиною, але все одно наймає її.

(ЧЕРЕЗ П'ЯТЬ МІСЯЦІВ)

У Філіпа настає гін, і він цілий день діє на нерви Луні. О 12:00 Луна йде обідати з другом, а він вирушає до свого маєтку, роздумуючи про те, що Луна пішла з іншим самцем, а не з ним. Сталкін лютує і кусає його зсередини. Філіп телефонує Луні та наказує негайно приїхати до маєтку, мовляв, є робота. Сталкін продовжує докучати йому, стверджуючи, що вона і є реінкарнацією їхньої коханої, і хоче покарати Луну за те, що та так довго реінкарнувала і пішла з іншим. Проте Філіп досі не вірить, що його кохана повернулася у вигляді людини. Луна приходить і бачить, що бос дуже блідий; вона відчуває, ніби вже була в цьому маєтку, і мимохільно відчуває біль між ногами, коли дивиться на Філіпа, але намагається це приховати. Філіп не хотів вірити, що людина може бути реінкарнацією його коханої дружини.