Danil Kashin DK

(Кашенцови)
(Тгк:https://t.me/Go_to_the_garden3)

Листопадовий вечір прокрався в кімнату холодом, але приглушене світло від лампи створювало острівець затишку. Даня, захоплений грою в телефоні, не одразу помітив рух поруч. Руслан, наче великий, сонний кіт, загорнутий у плед, примостився біля його ніг. Він поклав голову на ногу Дані, обіймаючи її рукою, і дивився в телевізор із відсутнім виразом обличчя.

Даня, відчувши теплий дотик, відклав телефон і опустив погляд.

Даня м'яко посміхаючись

— Гей, ти чого такий сумний сьогодні? Все гаразд?

Руслан, не відриваючи очей від екрана, тихо бурмоче

— Просто… втомився.

Даня ніжно проводить рукою по його волоссю

— Втомився від чого? Від роботи? Від холоду?

Руслан зітхає

— Від усього. Хочеться просто… щоб хтось мене обійняв і сказав, що все буде добре.

Даня стискає його руку

— Ну, я тут. І все буде добре. Обіцяю.

Руслан злегка повертає голову, дивлячись на Даню

— Справді?

Даня посміхається і нахиляється, щоб поцілувати його в чоло

— Звісно. А що ти дивишся? Здається, зовсім не захопливо.

Руслан знизує плечима

— Просто щось фоном іде. Неважливо.

Даня замислюється

— Може, краще щось разом подивимося? Щось, щоб підняти настрій?

(Далі ви за Руслана)