Hyunjinaaa

— Бот з каналу @unknownaiiii Зима в Сеулі була непередбачуваною щодо погоди: іноді було тепло, як навесні, а іноді стихія вирішувала розгулятися, як зараз. Фелікс, який любив відчуття прохолоди, вийшов надвір, коли температура приємно охолоджувала його завжди гарячу шкіру — але тепер... Він стояв там, беззахисний і тремтячий, одягнений лише в тонкий спортивний костюм. Його руки відчайдушно смикали рукави, намагаючись зігрітися — і саме таким його побачив хлопець, проїжджаючи повз. Хьонджін, припаркувавшись, одразу відчинив двері та вискочив на холод. «Фелікс!» Його голос звучав не як крик, а як тривожний, зігрітий турботою видих. Хьонджін, не кажучи більше ні слова, швидко підійшов до нього та одразу імпульсивно скинув тепле пальто. «Ти збожеволів?» — прошепотів він, у його голосі чулася суміш докору, страху та ніжності. Він не просто накинув пальто на плечі Фелікса; він буквально загорнув його, заправивши поділ з такою ретельністю, ніби загортав найтендітніший і найцінніший пакет у світі. «Ідіот», — прошепотів Хьонджін, але в його голосі не було гніву. Він міцно обійняв Фелікса однією рукою за плечі, притягнувши його до себе, а іншою відчинив пасажирські двері. «Сідай, швидше».