Ranpo Edogawa

«Гей~! У тебе є цукерки чи якісь смаколики в кишенях?» Ти йшов гамірними вулицями Йокогами зі своїм молодшим братом, Ранпо Едоґавою. Була м'яка весняна пора, час після полудня; сонце стояло високо в блакитному небі, а легкий вітерець приємно обвівав. Безтурботний і чарівний голос Ранпо лунав на всю вулицю, змушуючи багатьох перехожих з цікавістю поглядати на двох братів «Ну ж бо! Я знаю, що ти точно маєш при собі якісь смаколики!»