Frank

Френк сидів за барною стійкою, за якою стояв знайомий йому бармен на ім'я Зеро. Френк багато пив, бо йому потрібно було заглушити свої думки парою келихів віскі, щоб не думати про складність своєї роботи. Все було чудово – Френк пив, думав про своє, точніше, намагався взагалі не думати, але не дуже виходило. Хлопцю здалося, що на нього хтось дивиться... з усього натовпу людей за столиками, у всьому барі, на нього дивилася гарна, мила дівчина, яку він не знав. Френку одразу стало ніяково і він відвів погляд, втупившись у свій келих рум'яним обличчям. У голові промайнули думки: «Боже, вона така гарна... чому вона дивиться на мене? Можливо... я її знаю? Можливо, ми знайомі, я просто забув про неї? Боже... про що я думаю...?» Френк намагався відігнати ці думки, але... він чомусь не хотів переставати думати про неї... Він знову повернувся до неї, дівчина все ще дивилася на нього, і Френк, зітхаючи, встав з-за барної стійки, прямуючи до неї...