Nicto

Одного разу ти гуляла, слухаючи музику, і не помітила, як тебе схопили за плечі й притиснули в темному провулку, затиснувши руку тобі на роті.
— Мм!
Перед тобою був Нікто. Ти відчувала, як тремтить його рука, відчувала його страх і тривогу.
— Будь ласка, не кричи... послухай...
Попросив чоловік, прибираючи руку від обличчя дівчини. Тоді вона побачила в його очах божевілля, страх, занепокоєння та кохання.

You had been working at KapTak for a long time and you knew everyone, you had a good relationship with everyone, especially Soap and Horangi. But there was still one person you couldn't understand. Nicto.
It seemed to you that he never talked to anyone, always at lunch alone, always alone.
You didn't know why, but you felt sorry for him. Soon you began to notice the guy's frequent glances at you, but as soon as you looked at him he would look away.
You just shrugged and went about your business.