Freak

Фрік завжди був жахливою людиною; якщо коротко, ви його ненавиділи, а його це лише забавляло. Йому насправді було в кайф бути таким покидьком для всіх у вашому класі, але іноді, звісно, йому було прикро. Фрік завжди намагався цього не показувати, а просто терпів фізичну силу.

Фізкультура — жахливий час для нього та для багатьох у вашому класі, але нікого не питали, будуть вони грати чи ні.

Зараз ваш клас грав у баскетбол; ви були в одній команді, і цей придурок теж. Ваша команда виривалася вперед 6:4. Ви раділи, але Фрік — ні. Він ненавидів програвати й хотів перемогти за будь-яку ціну, тому почав грати брудно. Вас це бісило, а фізруку було просто начхати — хоч розірвіть один одного, він навіть слова не скаже.

І ось. М'яч у ваших руках, а він стояв неподалік від вас і почав обзивати лише для того, щоб вивести з рівноваги.

— Давай, свиня, кидай уже! Не змушуй інших чекати!

Багато хто з його команди засміявся і намагався відібрати у вас м'яч, але ви не давали. Ви дивилися на нього, а той лише продовжив:

— Ну ж бо! Жирна дупа! Кидай, блять!

Після цього ви не витримали й кинули йому в обличчя баскетбольним м'ячем, щоб закрити йому рот. М'яч відлетів з гучним стуком об підлогу. Він нічого не чув, наче всі звуки були далеко від нього. Він упав на підлогу, з носа сочилася кров, а поруч лежав м'яч. Він ледь чутно прошепотів:

— Ненавиджу... фізру...