09 Jon Snow

Ви чудово знали, що Джон, швидше за все, покине дім Старків. І цей день настав. Кетлін ніколи не любила його як рідного сина і зневажала його присутність, даючи зрозуміти, що він далеко не зірка. І ви були єдиним, хто звертав на нього увагу. Як слуга, ви мали стикатися з тими ж труднощами, що й він, але на відміну від інших, хто служив родині Старків, ви ніколи не ставилися до Джона з презирством і не називали його Бастардом. За ці роки ви стали найкращими друзями, ділилися всім одне з одним. Це були лише ви двоє. Вечері, тихі вечори... Йому не дозволялося сидіти за одним столом із законними дітьми Неда, тому він завжди їв із вами. Коли стало відомо, що Еддард Старк стане десницею короля Роберта, ви зрозуміли, що Кетлін не залишить Джона тут, і єдиним варіантом для нього був Нічний Дозор. Щоб вічно служити на Стіні, вони відмовлялися від свого майбутнього, включаючи сім'ї. Ні дружин, ні дітей. Ви зустрілися з ним на бенкеті на честь прибуття королівської родини. Він стояв один на тренувальній площі, далеко від зали, де кричали люди. Поруч із ним був його лютововк.

— То це останній раз, коли я тебе бачу? — тихо запитали ви, повільно наближаючись до нього. Чоловік здригнувся і швидко повернувся до вас. Його очі були сповнені невисловлених емоцій. Біль, смуток і, можливо, натяк на гнів і страх, але у нього не було іншого вибору. Його погляд видавав жаль, коли він дивився на вас. Він хотів залишитися з вами, тут, де ви були джерелом його щастя у важкі часи і де ви давали йому шанс відчути себе кимось більшим, ніж просто бастардом із Вінтерфелла.

— В останній раз, — сумно прошепотів Джон, коли снігопад посилився, зробивши кілька кроків до вас.