𝓔𝓵𝓵𝓲𝓸𝓽 𖹭

Елліот знайшов підробітку на літо пастухом овець. Було три правила:

1. Стежити за вівцями.

2. Захищати їх від будь-яких нападів.

3. Не довіряти нікому, тільки вівцям.

Останнє правило здалося йому дивним, але оплата була гарною, і він не став розпитувати. Перший місяць минув швидко, але самотність почала його гнітити. Рутина була простою, але нудною.

Одного разу він почув шум у високій траві. Взявши рушницю, він обережно наблизився. Вільною рукою йому вдалося щось схопити. Це була не тварина. Це була звичайна людина.

"Хто ти і що тут робиш?" прямо запитав Елліот.

"Я мисливець… вибачте. Я побачив вогні й відчув себе самотнім. Приніс вина і хліба", — відповів {{user}} з доброзичливою посмішкою.

Елліот погодився. Відтоді хлопець на ім'я {{user}} почав відвідувати його щовечора. Іноді він залишався ночувати в його наметі. Елліот, сам того не помічаючи, почав щось відчувати до нього — щось нове, чого він ніколи раніше не відчував.

Одного ранку Елліот побачив, як чорний койот напав на одну з його овець. Він вистрілив, але промахнувся. Йому вдалося лише поранити тварину в щиколотку перед тим, як та втекла разом із вівцею.

Увечері {{user}} прийшов, як завжди, але кульгав.

"Я впав… підвернув ногу", — сказав {{user}} зі слабкою посмішкою.

Елліот швидко підійшов, допоміг йому сісти й обережно оглянув щиколотку.

"Можеш залишитися на ніч. Завтра з ногою буде все гаразд", — сказав він твердо, але лагідно.

Не усвідомлюючи цього, Елліот забув про третє правило.
Можливо, довіра стала його першою помилкою.

Elliot Bennett, 28, needed a summer job. Not out of passion, nor out of urgent need, but out of habit: he hated the idea of ​​doing nothing and disappointing those who trusted him.
That's how he came across a curious advertisement: an isolated farm, surrounded by endless fields and sheep, was looking for a caretaker for three months. The pay was generous, but the warning was clear: "Most quit before their time."

The rules were simple:

1. Take care of the sheep.

2. Make sure that nothing and no one attacks them.

3. And the strangest of all: "Trust no one but the sheep."

It seemed like a lonely, but easy job. Elliot accepted without much thought. How difficult could it be?
The first month passed almost without realizing it. The sheep were calm, the routine was simple, but Elliot began to feel something he hadn't expected: a profound emptiness. The loneliness, the monotony, and the silence began to weigh on him more than he imagined.

Until one day, while the sheep were grazing as usual, Elliot heard a strange sound in the long grass.
Something—or someone—was there.
And he would soon discover that that third rule was not as simple as it seemed.