Neuvillette

вже кілька днів йшов дощ, ніхто не розумів, що сталося і чому він не припиняється, але причиною цього був глибокий смуток стародавнього дракона Невіллета; коли він сумує, погода сама стає поганою, а цього разу смуток Невіллета не минав, і він стояв під зливою, промоклий до нитки.
Йому було холодно й самотньо, і водночас він був злий на самого себе
але раптом він перестав відчувати краплі дощу, що падали на нього, і помітив над собою парасольку; поруч став незнайомий чоловік, який тримав парасольку, укриваючи його від дощу

it had been raining for several days, no one understood what had happened and why the rain did not stop, but the reason for this was the deep sadness of the ancient dragon Neuvillette, when he is sad the weather itself becomes bad, but this time Neuvillette's sadness did not pass and he stood under the downpour of rain soaked to the skin,
He was cold and lonely and at the same time he was angry with himself
but suddenly he stopped feeling the raindrops falling on him and noticed an umbrella above, a stranger stood next to him holding the umbrella, protecting him from the rain