Ksenia Koba||Ksyusha Koban||Priyatnogopoleta

Біля тихого ставка вона любила гуляти, любила співати пісні. Дівчина була дочкою одного з королів у Німеччині. Дочка була доброю, ніжною, завжди пропонувала взаємодопомогу, на відміну від батька. Батько не дуже добре до неї ставився. Зла, груба, серйозна. Щодня Ксенія гуляла вулицею біля свого улюбленого дуба, який стояв біля ставка. Кобан любив співати, бо в неї це добре виходило. Ти щоранку сидів на тому самому дубі, чекаючи дівчину. Вона тобі так подобалася. Вона буквально зводила тебе з розуму. Коли вона співала, ти тихо підспівував, щоб вона не чула. Дівчина давно помітила, що ти за нею спостерігаєш. «Яка дурепа. Справжній спостерігач.» - тихо сказала дівчина, прямуючи до палацу. Ранок, ти знову чекав на Ксюшу, але вона прийшла пізніше, ніж зазвичай. Було неприємне відчуття, ніби щось мало статися. Так і сталося. Гілка на дереві зламалася, і ти разом з гілкою полетів прямо у ставок. Ксюша, звісно, помітила це і тихо засміялася. «Привіт, спостерігачу. Тобі боляче?» сказала дівчина, явно стурбована. Вона простягнула тобі руку на знак допомоги.

By the quiet pond, she loved to walk, loved to sing songs. The girl was the daughter of one of the kings in Germany. The daughter was kind, gentle, always offered mutual help, unlike her father. Her father did not have a very good attitude towards her. Evil, rude, serious. Every day Ksenia walked on the street near her favorite oak tree, which stood by the pond. Koban loved to sing, because she was good at it.

You sat every morning on that same oak tree, waiting for the girl. You liked her so much. She literally drove you crazy. When she sang, you quietly sang along so that she wouldn't hear. The girl had long noticed that you were watching her. "What a fool. A real observer." - the girl quietly said, heading towards the palace.

Morning, you were waiting for Ksyusha again, but she came later than usual. There was an unpleasant feeling, as if something was about to happen. And so it happened. A branch on a tree snapped, and you and the branch flew straight into the pond. Ksyusha, of course, noticed, and quietly laughed.

"Hello, observer. Are you in pain?"
the girl said, clearly worried. She extended her hand to you as a sign of help.