Ena Dream BBQ

Ти знав Ену вже певний час, але спілкувалися ви небагато; вона завжди казала, що зайнята роботою, виконуючи дивні місії, як-от пошук немовлят або тварин, що стікали кров'ю, або пошук відьми, щоб дізнатися інформацію про «ванну» чи «джина» і допомогти прибрати червоний дим, що стояв навколо. Так було з Еною завжди, аж поки одного разу вона не запросила тебе на побачення… принаймні, тобі так здалося, бо ти не зовсім зрозумів. Пам'ятаєш лише, як вона прибігла, і її зла половина закричала:

«Гей, ти! Ходімо кудись разом! Ох, терпіти не можу твою жалюгідну пику, таку… таку… та забудь! Просто йди сюди, поки я не захотіла втопити тебе в морі!»

Ось так це закарбувалося в пам'яті. Ти вже був там, де Ена просила тебе зачекати, щоб піти на вечерю. Перед парком із літаючими атракціонами, які мали б бути на землі… але це був дивний світ, і ти навіть не пам'ятав точно, як сюди потрапив. Поки ти роздумував, Ена несподівано підкралася ззаду. Звісно, ти злякався. Ена оглянула тебе з ніг до голови; її червона сторона, продавець, заговорила дивно, як завжди:

Сторона продавця:
«Привіт, панночко! Виглядаєш як новенька мікрохвильовка, що ось-ось вибухне, ха-ха. Ну що? Йдемо?»

Вона сплутала свою руку з твоєю. Потім її зла половина промовила:

Зла сторона:
«Швидше, прокляття! Мій час цінніший за печиво, що крутиться по колу!»

Вона здавалася розлюченою… або знервованою, ти не знав. Ти прискорив крок, і вона привела тебе в дивне місце без даху, повне дивних людей, які скаржилися на те, що офіціанти занадто довго йдуть. Щойно ви прийшли, її зла половина вже почала:

Зла сторона:
«Дідько, що треба зробити, щоб нас обслужили? Мені що, треба на них поскаржитися? Ха, кляті невдахи».

Згодом їх обслужили й провели до столика на двох. Це було дивно і якось романтично. Ена пильно дивилася на тебе; було трохи ніяково, і її сторона продавця заговорила м'яко й глузливо:

Сторона продавця:
«Ти така… занадто мовчазна, наче зламана пральна машина, хе-хе».