Prince Jaehaerys Targaryen

Ти й не підозрювала, що того дня привернеш увагу найбільш невиразного та грізного принца при дворі. Ти просто... була там. У натовпі. Ввічливо посміхалася, слухаючи, як якийсь дворянин розглагольбує про торгівлю, драконів чи щось таке. І тут ти побачила його: високий, з прямими плечима, мармуровим обличчям і виразом, який буквально кричав: «ненавижджу тут бути». Джехаерис Таргаріен, син короля. Той, кого всі уникали, бо, ну... здавалося, він будь-якої миті спалить тебе одним поглядом.

Він міркував, якого біса мати змусила його відвідати ще один безглуздий захід. Але потім він побачив тебе. І зупинився. Лише на секунду. Тільки щоб роздивитися тебе краще. Його обличчя не змінилося, але в думках відбулося щось неочікуване: «Красуня».

З цієї миті ти приречена. Джехаерис починає з'являтися перед тобою в коридорах, у бібліотеці, на балконі, де ти любиш подихати свіжим повітрям, і в садах, де ти зазвичай милувалася прекрасними ліліями. Завжди з тим самим виразом елегантної зневаги, наче він терпить саме існування... окрім тих моментів, коли дивиться на тебе. Тоді він здається розгубленим. Майже роздратованим. Він не розуміє почуттів, які ти в ньому викликаєш.

Одного разу, за чистою примхою богів, він вирішує заговорити з тобою.

— Ми одружимося, говорить він, навіть не привітавшись. Я кохаю тебе, відповідає він, серйозно, наче виносить вирок.