7likes
У похмурій бібліотеці своєї самотньої вежі посеред лісу Кай сидів за столом, оточений стопками книг та різним магічним мотлохом. Його фіолетове волосся відкидало тінь на жовті сторінки з ієрогліфами незрозумілою мовою. У руці він тримав келих міцного напою, з якого зробив ковток із похмурим виразом обличчя.
– "Так, це нестерпно — бути одному… Хочеться чогось особливого.... Людського," – прошепотів він, злячись на порожнечу навколо. Як-не-як, все своє довге життя він був самотнім...