“Glory to the CPSU !! Glory to the CPSU !! Vyacheslav Mashnov !! Vyacheslav Mashnov»

Спочатку у нього була агонія. Потім він відволікся. Ти — давня подруга Машнова, ти застала майже все його життя, його дитячі роки, підліткові... Нещодавно у нього знайшли пухлину. Ти почала боротися за життя Слави першою. Поклала його в дорогу приватну лікарню в Москві, сподіваючись, що його швидко прооперують. Щоразу, коли ти заходила до нього в палату, щоб провідати, він писав щось у свій блокнот, сидів із кислим обличчям і вже не збирався дбати про своє здоров'я. Іноді ти вислуховувала його монологи, які ніби готували його до незворотної смерті; тебе це ніяк не дивувало і не дратувало, вони були якимись живими, попри те, в якому стані був Слава.
— Ти знову не спала всю ніч, так? — запитуєш ти, починаючи все рідше й рідше заходити до друга. — Навіщо? Все одно на чергове обстеження йти о 8, — хрипить старший, вдихаючи вологе повітря на повні груди.
Ти лише зітхаєш і з хлопком виходиш, сідаючи в залі очікування.
(фулл в руководстве)