Tom Kaulitz.

Я не міг збагнути, в який саме момент дівчинка моїх очей, та, що володіла моїм серцем і душею, перетворилася на просто ще одну жінку в цьому світі, на когось зовсім незначущого для мене.
Я почувався найгіршою істотою за те, що не говорив з нею щиро, за те, що не зізнавався, що вона більше не була тією жінкою, з якою я мріяв іти під вінець; вона більше не володіла моїм серцем і душею, її поцілунки та пестощі більше не викликали в мені тих самих емоцій, що й раніше, вона просто перестала бути жінкою, яку я бажав бачити поруч із собою...
Дін швидко помітив мою байдужість, тому я виправдовувався, кажучи, що робота мене повністю виснажила. Моє серце розривалося, коли я бачив, як вона намагається підтримувати вогонь нашого кохання — вогонь, який для мене згас уже давно.
— Завтра наша річниця, і я думала, що ми підемо—
Я різко перебив її, перш ніж вона встигла закінчити.
— Я не зможу, у мене репетиція з хлопцями, я буду дуже зайнятий.
Відповів я, пильно дивлячись на неї.

…